В «Аустерії», що на території етнопарку «Ладомирія» в Радивилові, відбулася зустріч за кавою, під час якої отець Руслан розповів про Великдень в умовах війни.
Священик зауважує, що воєнний стан не скасовує суті свята, але це й не час для гучних святкувань. Так само і наповнення кошика не має стати основним моментом відзначення Великодня. Ключовим у святі має стати молитва та віра.
“Ми усі добре знаємо, що перед Воскресінням Христа йде страсний тиждень. У цей час церква нагадує нам про дорогу Христа на Голгофу, його падіння, розп’яття та покладення до гробу Господнього. Останні дні страсного тижня є найважливішими перед Великоднем. Страсний або чистий четвер символізує останню тайну вечерю, коли Ісус зібрався зі своїми апостолами. У п’ятницю церква символізує гріб, де поклали тіло Ісуса Христа. І це є символ поховання Христа. У суботу відбувається остання літургія перед воскресінням Христа”, – каже отець Руслан.
Освячення кошиків – це лише традиція, зазначає священик.
“Великдень несе в собі великий духовний зміст. Але, на жаль, багато хто з людей перетворює його на гастрономічне свято. Тобто прийшли з кошиками, освятили їжу, наїлися та й потому. Для когось пасхальний кошик – це намір показати статки, інші кладуть туди алкоголь. Головне у святі Великодня – не освячення їжі, а тому мінімального набору продуктів достатньо”, – наголошує отець Руслан.
У кошику має бути паска, сир, ковбаса, м’ясо та яйця. Класти якісь зайві речі не варто.
Адже сенс тут не в освяченні паски, а у воскресінні Христа. Бо, як казав апостол Павло, якби Христос не воскрес – марна була б віра наша.