Про це розповідає очільник ГО «Дослідження і відродження Волині» Володимир Дзьобак.
Володимир Васильович каже, що про бажання створити в етнопарку «Ладомирія» Музей Волинських стародруків було заявлено ще в липні 2021-го року. Та лише через два роки, у 2023-му, музейники розпочали реалізацію цього проекту із так званого Теслугівського Апостолу.
«Він був списаний у 1593-1594 роках у селі Теслугів із «Апостола» Франциска Скорини. Зробив це місцевий ієрей Єрмоген на прізвисько Тихоненя Яцкович, який сам родом з Торчина. Археографічних, кодикологічних та палеографічних відомостей про цей «Апостол» ми не знайшли. Нам стало тільки відомо, що опис рукопису зробив у 1895 р. священик Григорій Ісаєвич з с. Верби Дубенського повіту, який і виявив книгу на хорах церкви. До речі, це був прадід відомого в Україні вченого Ярослава Дмитровича Ісаєвича», – зазначає Володимир Дзьобак.
Відтак, були відомості, що укладений ним опис зберігся у складі історичного опису села. Спочатку у «Ладомирії» звернулися до Житомирського обласного краєзнавчого музею. Отримали від останнього лист, що опис передано до Центрального державного історичного архіву. А далі музейники звернулися в Київ. Там відповіли, що опис… їм не був переданий.
«Круг замкнувся. Опис загубився…», – зауважує Володимир Дзьобак.
«Ми зробили спробу віднайти інформацію через внука тієї людини, яка знайшла «Апостол» у свій час. А саме через Ярослава Дмитровича Ісаєвича. Останній помер нещодавно. Все своє життя він вів щоденник. Через знайомих вдалося побачити записи щоденника, але потрібної інформації там не знайшли. Паралельно звернулися до місця зберігання артефакту – до Харківської державної наукової бібліотеки. Нам була надана страхова копія «Апостола» і ми одразу її віддали науковцям для дослідження», – продовжує розповідати історію пошуків Теслугівського Апостола очільник ГО «Дослідження і відродження Волині» Володимир Дзьобак.
За його словами, за роботу над артефактом взялася відома дослідниця стародруків, авторка багатьох монографій на цю тему Людмила Гнатенко. Подивившись на Теслугівський Апостол, вона порадила взятися за його дослідження і оприлюднення.
«Цікавий він тим, що був не просто дослівно переписаний, але й творчо перероблений, з додаванням староукраїнських, місцевих для того часу слів. Ще потрібно буде його серйозно проаналізувати філологам, спеціалістам зі староукраїнської мови та її діалектів», – резюмує Людмила Гнатенко.
Додамо, що на сьогодні триває робота із обробки і постобробки самих сторінок «Апостола». Продовження буде.
