ГО “Центр дослідження та відродження Волині”

Як рятують пам’ятки української рукописної книги від знищення під час війни

«Центр дослідження та відродження Волині» та Український Культурний Фонд оголосили про запуск проєкту зі створення на базі етнопарку «Ладомирія» віртуального музею українського рукопису.

Робота розпочалася з оцифрування Теслугівського «Апостола», що був написаний у 1593-1594 роках у містечку Теслугові, що на Рівненщині.

Чому саме цей рукопис мав стати першим експонатом майбутнього музею? Запитуємо у керівника проєкту Володимира Дзьобака:

«Ідея музею виникла досить давно. Ми хочемо зібрати у ньому всі найвизначніші копії рукописів історичної Волині у електронному вигляді.

Розпочати планувалось з іншого волинського рукопису 16 століття. Та під час дослідження ми дізнались, що оригінал Теслугівського  Апостола знаходиться на зберіганні у Харківській державній науковій бібліотеці. В десятках метрів від архівів  влучали ворожі ракети… Розуміючи ризик втратити важливий скарб нашої культури, ми розпочали роботу з цим рукописом. Нам назустріч пішов Український Культурний Фонд і завдяки спільним зусиллям вже на початку жовтня цифрова копія стане доступною на великому інтерактивному екрані. А окремі частини книги – і на сайті етнопарку.»

Ця книга цікава в багатьох аспектах: вона написана церковнослов’янською мовою української редакції, її переписувач – піп Єрмоген – в оздобленні книги використовує мотиви української вишивки. Тож це безперечно недостатньо відома пам’ятка не тільки волинської рукописної книги, а й загалом нашої культури. А ще у книги складна доля. Її випадково знайшли у старенькій церкві села Верба у 1894 році. Після того вона помандрувала до Житомира, а потім, на початку 20 століття була переміщена у бібліотечну систему Харкова. У книги відсутні деякі сторінки, частина тексту є розмитою… Та тепер, через 430 років після створення, у рукопису з’явиться друге життя.

Погортати сторінки «Апостола» XVI століття, не ризикуючи пошкодити книгу, можна буде в Радивилові, на території етнопарку «Ладомирія» або на сайті.