Така дерев’яна рахівниця є прямим нащадком абака, найдавнішого відомого обчислювального інструменту, що використовувався приблизно з ІІІ-го тисячоліття до нашої ери.

Протягом століть, аж до появи електронних калькуляторів (і навіть після них, до 1980–1990-х років), рахівниця була основним інструментом для обчислень у торгівлі, бухгалтерії та вивчалася у школах.

Вона складається з дерев’яної основи та низки горизонтальних металевих спиць (дротів), на які нанизані дерев’яні намистини, або “кісточки”. Кожен ряд відповідає певному розряду чисел (одиниці, десятки, сотні тощо).

Обчислення здійснювалися “набиранням” чисел переміщенням кісточок з одного боку на інший. Найпростіші дії, як додавання і віднімання, досвідчені користувачі виконували надзвичайно швидко, конкуруючи навіть із ранніми механічними машинами.

Деревина, метал, стругання.                                                                             

Копія виготовлена за зразком з Національного музею історії України (Київ).