ГО “Центр дослідження та відродження Волині”

Теслугівський Апостол

ТЕСЛУГІВСЬКИЙ АПОСТОЛ – волинський рукописний список з Апостола Франциска Скорини, що був надрукований у Вільні в 1525 році. Кодекс розміром у 2 (303 х 206 х 41 мм), 228 арк. (за бібліотечною нумерацією 227 арк.), прикрашений простим народним орнаментом, зі стилізацією української вишивки, в оправі. Зберігається пам’ятка в Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка, у відділ рукописів під шифром 819172. До сьогодні рукопис зберігся неповно, втрачено тексти на початку та в кінці; у 60-х роках ХХ ст. він був узятий у світло-коричневу ледеринову оправу.

Теслугівський Апостол написаний із 20 жовтня 1593 року по 28 січня 1594 року священником, книжником-писцем Гермогеном на прізвисько Тихоненя Яцкович у церкві містечка Теслугів (Дубенського повіту, Теслугівської волості; нині – село Дубенського р-ну Рівненської обл.). Священник був родом із волинського містечка Торчин. Створювалася книга на замовлення співвласника м. Теслугова луцького земського писаря Михайла Коротинського, який тримав містечко разом зі шляхтичем Іваном Жоравницьким, тогочасним відомим українським поетом. Саме Іван Жоравницький запросив священника Гермогена до Теслугова, десь 1583–1585 рр., для служби в церкві, написанню книг й учителювання в місцевій школі. Проте, над рукописним Апостолом Гермоген працював, коли його патрон відійшов у засвіти.

Уривок. Повна версія електронної копії доступна на інтерактивному екрані в етнопарку "Ладомирія" (м. Радивилів, вул. Шкільна, 1).

Теслугівський Апостол написаний церковнослов’янською мовою української редакції, півуставним типом письма.
Він є унікальним, адже існує в одному екземплярі; друкованого Апостола Франциска Скорини 1525 р. збереглося раритетних 10 книг. Цінність Теслугівського Апостола в тому, що він належить до української рукописної скориніани: рукописних книг, які списані з друкованих книг Франциска Скорини, або є творчими переробленням книг Скорини. Теслугівський Апостол свідчить про українську самосвідомість тогочасних книжників і репрезентує волинську рукописну книжкову школу кінця XVI cт., її письмо, правопис.

Дослідження та оцифрування Теслугівського Апостола здійснене в рамках проєкту “Центру дослідження та відродження Волині” за підтримки Українського Культурного Фонду у 2023 році.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО КНИГУ

Теслугівський Апостол переписаний не безпосередньо з оригіналу Франциска Скорини, а з його українізованого варіанту. Гермоген використав при створенні списку видозмінені українські та білоруські слова. Тому ця книга може використовуватися для мовознавчих досліджень.

Апостол орнаментований орнаментами української вишивки. Це одне зі свідчень самобутньої візуальної культури та одягу України.

Переписувач книги – піп Гермоген (Єрмоген) не був професійним писцем, проте, за свідченнями сучасників, досяг у своєму вмінні значних висот, оформлюючи великі обсяги текстів за лічені місяці.

Книга має складну долю. Її знайшли на хорах старої церкви у селі Верба (Дубенський р-н Рівненської обл.) через 300 років після написання, у 1894 році. Потім вона помандрувала до Житомира, а на початку ХХ століття була переміщена у бібліотечну систему Харкова.

Сьогодні Теслугівський Апостол знаходиться під загрозою знищення від ракет російських загарбників.

ЕКСПЕРТНА ДУМКА

Людмила Гнатенко

доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту рукопису Національної бібліотеки імені Вернадського

“Теслугівський Апостол ще науково зовсім не досліджений і зараз перебуває у небезпеці через війну Росії проти України.

Дослідження рукопису сприяє отриманню новітніх метаданих, які необхідні й для його сучасного археографічного описування, що є важливим як для самої пам’ятки, так і для наукового супроводу його електронної копії та факсимільного видання. Тому, нашим зацікавленням стали саме кодикологічні, палеографічні та орфографічні особливості рукопису.

Звісно, ні електронна копія, ні видання факсимільного типу, не можуть точно відтворити рукопис, зокрема матеріал письма (пергамент, папір, водяні знаки паперу), оправи, кольору чорнил та художнього оформлення. Тому важливим є наукове вивчення й описування рукопису.”